На перше - капуста. На друге - капуста. На третє - вода з-під крана...

Ліричний відступ:

 Зараз у мене немає читачів, для яких би я писав це. Тому не можу сказати до кінця відверто про що писатиму і в чию адресу звертатимусь. Напевно, говоритиму до таких звичайних людей з буденними проблемами, як у мене та до тих, в кого їх значно менше, ніж у мене. До тих, хто не уявляє, що таке обмеження і може дозволити собі жити на "широку ногу".

 Я студент. Один із тих, хто не старається "смоктати" гроші з батьків, а пробує вижити сам. Тому маю цікаву роботу з гнучким графіком і, здавалося б, непоганою заробітною платнею. Кожного місяця збагачую гаманець на 2 - 2,5 тисячі гривень. Погодьтесь, пристойно влаштувався. Врахувавши те, що це куди більше, ніж заробітна плата середньостатистичного жителя міста, в якому я проживаю. До того ж живу сам. З цього й починаються витрати: щомісячно оплачую проживання в гуртожитку, в розмірі 200 грн. та навчання - 520 грн. + банківські послуги. Одразу мінусую 720 гривень. Нічогенько, правда?

 Так як місто велике, то мушу добиратись маршрутними таксі, або тролейбусами, на навчання та роботу в різні частини міста. Працюю по всьому місту. За один день набігає сума в 15 - 20 гривників. Задумувався взяти кредит та купити велосипед, але стало самому смішно, коли почав рахувати витрати та відсотки. Отже, в тиждень вартість проїздів складає 60 - 100 грн. А в місяць - 320 - 400 грн. Застосовуючи елементарні знання з математики, тільки на такі потреби я використовую до 1120 гривень. Це майже половина заробітку. 

 Як жива людина, повинен ще й хоч щось їсти. Оскільки покидаю гуртожиток о 8:00 ранку, а повертаюсь о 21:20 вечора кожного робочого дня, то споживаю їжу по дорозі між змінами видів діяльності. В кафе буваю досить рідко через брак коштів і часу, тому найчастіше вживаю "джан-фут"(їжу-сміття), яку продають на вулиці. Наприклад, хот-доги, чебуреки і іншу гидоту, яку витримує організм. Тепер і це "задоволення" коштує порядку 15 гривень. в тиждень - 75 грн., в місяць - 300 грн. Загальна сума - 1420 грн. Це вже чиясь місячна платня.

 Крім всього, потрібні елементарні засоби гігієни, такі як: шампунь, мило, туалетний папір, антипарспірант, кілька станків для гоління. Ні мало, ні багато - 100 гривень. Сума - 1520 грн.

 Одяг купую на "Секонд-хендах" не тільки через брак коштів, а й тому, що не готовий оцінювати шмотки в тисячі гривень. Приклад: якісні жіночі чоботи на ринку коштують 3 - 4 тисячі гривників. Висновок: жінка повинна цілу зиму працювати на пару чобіт та ходити голодною та голою. Зате в чобітках. Розцінюючи ситуацію, якщо і придбати таку річ, людина так її жалітиме, що швидше поставить на полицю і споглядатиме, як на експонат в музеї.

 Отже, тверезо розцінюючи ситуацію, я купляю 2-3 речі в місяць за різними розцінками. Заокруглимо до 80 грн. Сума - 1600 грн.

 Крім всього, я повинен щось повечеряти і мінімально поснідати. З ростом цін давно забув про м'ясо, рибу і, навіть будь-які крупи. Деколи купую макарони, олію, курячі яйця, картоплю та хліб. Найдешевше було б їсти капусту, ціна якої залишилась помірною, але боюсь стати зайцем. Серед напоїв переважає "кран-кола" з приємним смаком нальоту труб та хлорки. Тому, на вечері та сніданки приплюсую ще 400 гривень. Сума - 2000 грн.
 Маю шкідливу звичку - курю. Витрачаю на це ще 216 гривень в місяць. Сума - 2216 грн.

 Ще бувають непередбачувані витрати, такі як: поїздка до когось, ремонт техніки, у когось День народження, навчальні потреби і т.д. Так живу я.

 Зараз і уявити важко як живуть люди, що не мають роботи, або працівники з мінімальною платнею чи кожен третій чоловік, у якого є дружина та маленька дитина, яких він пробує утримувати. Або ж одиноким пенсіонерам, що потребують ще й щомісячних ліків.

Тепер додам комунальні виплати, які, на моє щастя, зараз входять в суму проживання за ліжко-місце в гуртожитку. В такій "казці" ми й живемо. 

Раджу триматись! Завжди так не буде. Надіюсь, що згодом стане хоч трохи краще. Головне, не здаватись. Цінуйте те, що маєте та своїх близьких.

P/S: Вибачте за сарказм.

Тут лише моя думка та шматочок власного життя.

Друкую з чужого ноутбука. До свого ще не дожився. Папа.

http://www.img.vidido.ua/pogliad/2012/11/08/48283/gamanet.jpg